УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики розгляду кримінальних справ про злочини у сфері господарської діяльності та справ про адміністративні правопорушення в даній сфері протягом 2012 року.
На виконання листа Апеляційного суду в Луганській області від 08.02.2013 року б/н щодо вивчення та узагальнення практики розгляду судами у 2012 році кримінальних справ про злочини у сфері господарської діяльності та справ про адміністративні правопорушення в даній сфері у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської відповідальності», Свердловський міський суд Луганської області надає наступну інформацію.
1. Щодо розгляду судом кримінальних справ про злочини, передбачені ст.ст. 200, 203-1, 203-2, 204-206, 209-1, 212, 212-1, 213, 216, 219, 222, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 227, 229, 231 - 232-2, 233 КК України.
1.1. В провадженні суду перебувало 35 кримінальних справ зазначеної категорії, з яких
1.1.1. За фактом скоєння злочину, передбаченого ст.204 КК України в провадженні перебувало 5 справ, з яких по 3 справам підсудних засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, по 2 справам – у вигляді штрафу.
1.1.2. За фактом скоєння злочину, передбаченого ст.212 КК України в провадженні перебувало 13 справ, з яких по 1 справі підсудного засуджено до покарання у вигляді штрафу з позбавленням права займатися певною діяльністю, по 2 справам – у вигляді штрафу, по 2 справам – у вигляді позбавленням права займатися певною діяльністю, по 1 справі провадження закрито у зв’язку із зміною обставин за ст.48 КК України, по 3 справам матеріали направлено до АСЛО для вирішення питання про належність справи, по 1 справі матеріали направлено на додаткове розслідування, 3 справи станом на 19.02.2013 року перебуває на розгляді.
1.1.3. За фактом скоєння злочину, передбаченого ст.213 КК України в провадженні перебувало 17 справ, з яких по 14 справам призначено покарання у вигляді громадських робіт, по 2 справам – у вигляді штрафу, 1 справа не розглянута.
1.2. Аналіз вищенаведених статистичних даних свідчить, що найчастіше в якості покарання використовувалось покарання у вигляді громадських робіт та штрафу.
1.3. Випадків звільнення від покарання у зв’язку з належністю особи підсудного до певної категорії не було.
1.4. Практика виконання покарань суду полягає в направленні до Кримінально – виконавчої інспекції Свердловського району розпорядження про набрання вироком законної сили з копіями відповідного вироку та отриманні від зазначеного уповноваженого органу повідомлення про прийняття розпорядження до виконання.
2. Щодо розгляду судом справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 135-1, 155-2, 162-1 – 162-3, 164-15, 164-16, 166-14 – 166-18, 171-2, 189-3, 164, 166-8, 167, 163, 163-7 КУпАП.
2.1. Судом розглянуто 43 справи про адміністративні правопорушення зазначеної категорії, з яких
2.1.1. За фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-14 КУпАП розглянуто 1 справу, по якій правопорушника визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
2.1.2. За фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-16 КУпАП розглянуто 3 справи, з яких по 2 справам - правопорушників визнано винними та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, по 1 справі – провадження закрито у зв’язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
2.1.3. За фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП розглянуто 39 справ, з яких:
- по 32 справам - правопорушників визнано винними та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, з них у 4 справах застосовано конфіскацію знарядь, вроблених товарів або грошових коштів,
- по 1 справі – матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності повернуто для належного оформлення.
- по 1 справі – провадження закрито у зв’язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
- по 1 справі правопорушника визнано винним, але через малозначність скоєного правопорушення звільнено від відповідальності.
- по 3 справам правопорушникам винесено усне зауваження.
- по 1 справі провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
2.2. Наведені вище статистичні дані свідчать про достатньо високий рівень підготовки матеріалів про адміністративні правопорушення, адже з 39 справ лише в 1 справі суд прийняв рішення повернути матеріали для належного оформлення.
Водночас статистичні дані свідчать, що під час підготування матеріалів про адміністративні правопорушення уповноваженими на те органами а посадовими особами трапляються поодинокі випадки порушення норм права, внаслідок чого у 2 справах провадження було закрито у зв’язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності та по 1 справі провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
2.3. Протягом 2012 року жодної справи про адміністративні правопорушення зазначеної категорії не було переглянуто в порядку ст.294 КУпАП.
3. Проаналізувавши практику розгляду судом справ зазначеної категорії, можна дійти висновку про достатньо високий рівень якості та повноти досудового слідства, оскільки лише по 1 справі з 35 прав, що перебували в провадженні суду протягом 2012 року, було прийнято рішення про направлення матеріалів на додаткове розслідування. Такого самого висновку можна дійти й щодо правильності кваліфікації дій осіб, оскільки випадків невірної кваліфікації виявлено не було. Випадків порушення положень процесуального закону пр. провадженні досудового слідства також не виявлено.
4. Судом суворо дотримуються строки призначення справ зазначеної категорії до попереднього та судового розгляду (ст.ст. 541, 256 КПК України), випадків порушення таких строків протягом 2012 року не виявлено.
5. Випадків порушення прав підсудного під час судового розгляду справи, включаючи права підсудного на захист, протягом 2012 року не виявлено.
6. Протягом 2012 року було виявлено лише 1 випадок повернення матеріалів на додаткове розслідування, а саме:
Справа №1-296/12 по кримінальній справі у відношенні Плювако А.В. по ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2 КК України, у якій було винесено постанову про повернення матеріалів справи на додаткове розслідування. Підставою повернення стало те, що акт податкової перевірки, покладений в основу звинувачення, був оскаржений та визнаний протиправним рішенням Луганського апеляційного суду, залишеним без змін рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду.
Однак варто зазначити, що в подальшому зазначену постанову було скасовано судом апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд.
Підставою скасування стало те, що суд першої інстанції, порушивши приписи ст.281 КПК України, не достатньо ретельно вивчив постанову Луганського окружного адміністративного суду, а саме: в постанові було встановлено лише протиправність податкових повідомлень – рішень, а не висновків акта перевірки. Крім того суд, прийнявши рішення про повне дослідження матеріалів кримінальної справи, що міститься у 24 томах, дослідив лише пояснення підсудного, представника потерпілого та чотирьох свідків.
7. З приводу неповноти дослідження доказів скасовано рішення лише по 1 справі (№1-296/12, зазначена в п.6 узагальнення).
Випадків необхідності застосування засобів забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві, у справах зазначеної категорії протягом 2012 року не було. Порушень вимог закону про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві також не виявлено.
8. Щодо якості судового розгляду кримінальних справ зазначеної категорії варто зазначити, що в апеляційному порядку скасовано лише 1 рішення суду, яке вже зазначалось вище, а саме у справі №1-296/12 (помилки та підстави скасування описані в п.6 узагальнення).
9. Практика призначення мір кримінального покарання за злочини в сфері господарської діяльності свідчить про різноманіття призначених покарань. Це пов’язано з тим фактом, що вирішуючи кожну окрему кримінальну справу суд призначає покарання відповідно до суспільної небезпечності діяння та особи підсудного. Так найчастіше протягом 2012 року в якості покарання за скоєння злочинів у сфері господарської діяльності застосовувались громадські роботи. Однак об’єм громадських робіт, призначених в якості покарання, відрізняється в кожній конкретній справі відповідно до обставин справи.
Випадків порушення судом вимог ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарань не виявлено.
10. Кваліфікація злочинів у сфері господарської діяльності передбачає кримінально-правову оцінку суспільно небезпечних і протиправних діянь, що посягають на систему господарювання, заподіюючи шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.
Родовим об’єктом цих злочинів є сфера господарської діяльності, тобто врегульовані державою відносини між членами суспільства щодо виробництва та реалізації товарів, продукції різного призначення, виконання робіт та надання послуг, які складають систему господарювання.
Безпосередній об’єкт злочинів – конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності.
Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути життя та здоров’я особи, її психічна недоторканність, власність, право інтелектуальної власності, права й інтереси споживачів, громадська безпека тощо.
При кваліфікації злочинів слід враховувати, що переважна кількість злочинів у сфері господарської діяльності мають свій предмет. Предметами розглядуваних злочинів у розділі VII Особливої частини КК можуть бути:
- підроблені національна та іноземна валюта, державні цінні папери, білети державної лотереї (ст. 199);
- документи на переказ грошових коштів, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків (ст. 200);
- алкогольні напої, тютюнові вироби, інші підакцизні товари (ст. 204);
- грошові кошти, що перебувають на валютних рахунках фізичних і юридичних осіб (ст. 208);
- бюджетні кошти (ст. 210);
- грошові кошти у формі податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування та введені в установленому законом порядку (ст. 212);
- державне пробірне клеймо (ст. 217);
- відомості, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231), тощо.
Відповідальність за деякі злочини законодавець пов’язує з розміром предмета злочину. Так, відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає тільки, якщо предметом цього злочину були бюджетні кошти у великих розмірах.
З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються як дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття чи використання за межами України валютних рахунків, контрабанда, фальсифікація засобів вимірювання тощо). Деякі злочини можуть виявлятися в бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) тощо).
Низка злочинів у сфері господарської діяльності належить до злочинів з формальними складами (наприклад, статті 199, 200, 201, 203, 204, 205, 208, 222, 226 КК тощо). Чимало злочинів у сфері господарювання мають матеріальні склади (наприклад, статті 218–220, 223-1 і 223-2, 229, 231, 232, 232-1, 232-2 КК тощо).
Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку. На підставі прямої вказівки закону суб’єктом деяких із цих злочинів може бути спеціальний суб’єкт (службова особа, платник податків, засновник або власник суб’єкта господарської діяльності та ін.).
Суб’єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності характеризується умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву (наприклад, відповідальність за розголошення комерційної або банківської таємниці настає тільки, якщо це діяння вчинено з корисливих чи інших особистих мотивів) і мети (наприклад, умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, утворюють склад злочину за наявності спеціальної мети – розголошення чи іншого використання цих відомостей).
Щодо кваліфікації замаху на злочини у сфері господарської відповідальності, які були розглянуті судом потягом 2012 року, а саме передбачені ст.ст. 204, 212, 213 КК України, то за своєю конструкцією склад цих злочинів є формальним. Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення хоча б однієї з дій, які альтернативно становлять його об'єктивну сторону.
Таким чином формальність складу зазначених злочинів виключає можливість вчинення замаху на їх вчинення. Тобто злочин вважається закінченим вже на стадії замаху.
11. Правильність кваліфікації злочину, зокрема дій співучасників, та призначеного покарання у справах зазначеної категорії протягом 2012 року не оспорювалась.
12. Випадків звільнення протягом 2012 року від кримінальної відповідальності, яка передбачена ч.4 ст.212, ч.4 ст.212-1 КК України за добровільну сплату податків, обов’язкових платежів, страхових внесків, не було.
13. Проблемних питань, що потребують роз’яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ и вдосконалення законодавства не було.
_03_03.png)
